нерозчинний
НЕРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який не розчиняється в чому-небудь.
Фосфор міститься у фосфоритному борошні у вигляді нерозчинної у воді солі (Хімія, 1956, 97);
У воді олії практично нерозчинні (Ол. та ефір. культ., 1956, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерозчинний — нерозчи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- нерозчинний — [неирожчин:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- нерозчинний — -а, -е. Який не розчиняється в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерозчинний — НЕРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який у сполученні з рідиною не перетворюється на однорідну рідку масу, не розчиняється. Фосфор міститься у фосфоритному борошні у вигляді нерозчинної у воді солі (з навч. літ.); У воді олії практично нерозчинні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах