оббивальник

оббива́льник

[об:иевал'ниек]

-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббивальник — оббива́льник 1 іменник чоловічого роду, істота робітник оббива́льник 2 іменник чоловічого роду молоточок розм. Орфографічний словник української мови
  2. оббивальник — -а, ч. Робітник, який оббиває що-небудь (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббивальник — ОББИВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Робітник, який оббиває (у 4 знач.) що-небудь. На плотах, шлюпках, понтонах, ботах оббивальники з інструментом у руках обробляли корпус судна (з газ.). 2. Молоточок для оббивання металевої покришки люльки. Словник української мови у 20 томах
  4. оббивальник — ОББИВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який оббиває що-небудь (у 4 знач.). На плотах, шлюпках, понтонах, ботах оббивальники з інструментом у руках обробляли корпус судна (Рад. Укр., 5. XII 1953, 1). Словник української мови в 11 томах
  5. оббивальник — Оббивальник, -ка м. У мастеровъ изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для чистой отдѣлки и насѣчки зубьевъ металлической крышки. Вас. 149. Словник української мови Грінченка