оббивальник
ОББИВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який оббиває що-небудь (у 4 знач.).
На плотах, шлюпках, понтонах, ботах оббивальники з інструментом у руках обробляли корпус судна (Рад. Укр., 5. XII 1953, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббивальник — оббива́льник 1 іменник чоловічого роду, істота робітник оббива́льник 2 іменник чоловічого роду молоточок розм. Орфографічний словник української мови
- оббивальник — [об:иевал'ниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- оббивальник — -а, ч. Робітник, який оббиває що-небудь (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббивальник — ОББИВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Робітник, який оббиває (у 4 знач.) що-небудь. На плотах, шлюпках, понтонах, ботах оббивальники з інструментом у руках обробляли корпус судна (з газ.). 2. Молоточок для оббивання металевої покришки люльки. Словник української мови у 20 томах
- оббивальник — Оббивальник, -ка м. У мастеровъ изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для чистой отдѣлки и насѣчки зубьевъ металлической крышки. Вас. 149. Словник української мови Грінченка