обважений
обва́жений
[обважеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обважений — обва́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обважений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обважити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обважений — ОБВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обва́жити. За огорожею .. підносилася вгору яблуня, обважена плодами, що нагинали гілки до землі (І. Словник української мови у 20 томах
- обважений — Обва́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обважений — ОБВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обва́жити. За огорожею.. підносилася вгору яблуня, обважена плодами, що нагинали гілки до землі (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); Не чаруй мене знову оманами, Не розплющуй обважених вій (Граб. Словник української мови в 11 томах