обволокти

обволокти́

[обволокти]

-лоучу, -лочеш, -лочеимо, -лочеите; мин. -воул'ік, -локла; нак. -лочи, -лоуч'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обволокти — обволокти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обволокти — див. обволікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обволокти — ОБВОЛОКТИ́ див. обволіка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обволокти — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. обволокти — ОБВОЛОКТИ́ див. обволіка́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. обволокти — Обволіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Обволакивать, обволочить. 2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три. Котл. Ен. VI. 50. Словник української мови Грінченка