обворожити
обворожи́ти
[обворожитие]
-роужу, -ожиеш; нак. -жи, -роуж'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обворожити — обворожи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обворожити — див. обворожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обворожити — ОБВОРОЖИ́ТИ див. обворо́жувати. Словник української мови у 20 томах
- обворожити — ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- обворожити — Обворожи́ти, -рожу́, -ро́жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обворожити — ОБВОРОЖИ́ТИ див. обворо́жувати. Словник української мови в 11 томах
- обворожити — Обворожити см. обворожувати. Словник української мови Грінченка