обвінчатися

обвінча́тися

[обв'інчатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвінчатися — обвінча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвінчатися — див. одружуватися Словник синонімів Вусика
  3. обвінчатися — -аюся, -аєшся, док., з ким і без додатка. Поєднатися шлюбом за церковним обрядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обвінчатися — ОБВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким і без дод. Поєднатися шлюбом за церковним обрядом. Ти з Оленою завтра .. обвінчаєшся (Г. Квітка-Основ'яненко); Рауль .. викрав Анну і начебто силоміць вивіз її до крепі. Там він обвінчався з нею (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. обвінчатися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
  6. обвінчатися — ОБВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким і без додатка. Поєднатися шлюбом за церковним обрядом. Ти з Оленою завтра.. обвінчаєшся (Кв.-Осн., II, 1956, 201). Словник української мови в 11 томах