обгоряти

Значення в інших словниках

1. обгоряти — обгоря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обгоряти — -яю, -яєш, обгорати, -аю, -аєш, недок., обгоріти, -рю, -риш, док. 1》 Частково згоряти, обпалюватися з поверхні. 2》 Обпікатися на сонці, стаючи темним, засмаглим. 3》 розм. Діставати опіки від вогню; обпікатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обгоряти — ОБГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, і ОБГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Частково згоряти, обпалюватися з поверхні. Данило сидів біля столу над книгою і так уважно читав, що й не помітив, як обгорів гніт, як чадів світильник (А. Словник української мови у 20 томах
4. обгоряти — ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ (ЗАГОРА́ТИ), СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИ підсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
5. обгоряти — Обгоря́ти, -ря́ю, -ря́єш; обгорі́ти, -горю́, -гори́ш, -горя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обгоряти — ОБГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Частково згоряти, обпалюватися з поверхні. Нахилився батько над сином. Обгоріла, почорніла білява головонька… Все личенько спік огонь і очі виїв (Гр. Словник української мови в 11 томах
7. обгоряти — Обгоря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. обгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Обгорать, обгорѣть. 2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла. Чуб. V. 173. Словник української мови Грінченка