1. Орфоепічний словник української мови

оберегти

оберегти́

[обеиреигти]

-реижу, -реижеш, -реижеимо, -реижеите; мин. -р'іг, -реигла; нак. -реижи, -реиж'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оберегти — оберегти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оберегти — див. оберігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оберегти — ОБЕРЕГТИ́ див. оберіга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. оберегти — БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  5. оберегти — Оберегти́, див. оберіга́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оберегти — ОБЕРЕГТИ́ див. оберіга́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. оберегти — Оберега́ти, -га́ю, -єш сов. в. оберегти, -режу, -жеш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе. Єв. Л. IV. 10. Словник української мови Грінченка