обжитися

обжи́тися

[обжитиес'а]

-жиевус'а, -жиевес':а, -жиевец':а, -жиевеимос'а, -жиевеитес'а, -жиевуц':а; мин.иўс'а, -жиелас'а; нак. -жиевис'а, -жиев'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обжитися — обжи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обжитися — див. обживатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обжитися — ОБЖИ́ТИСЯ див. обжива́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. обжитися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови
  5. обжитися — ОБЖИ́ТИСЯ див. обжива́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. обжитися — Обжива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. обжитися, -живуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться, устроиться живя гдѣ-либо. Словник української мови Грінченка