обколупувати

Значення в інших словниках

1. обколупувати — обколу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обколупувати — -ую, -уєш, недок., обколупати, -аю, -аєш, док., перех. Колупаючи, віддирати щось невеликими шматками з поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обколупувати — ОБКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Колупаючи, відділяти щось невеликими шматками від поверхні чого-небудь. Хлопчик тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
4. обколупувати — ОБКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОЛУПА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Колупаючи, віддирати щось невеликими шматками з поверхні чого-небудь. Хлопчик тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (Кучер, Пов. і опов., 1949, 268). Словник української мови в 11 томах
5. обколупувати — Обколупувати, -пую, -єш сов. в. обколупати, -лаю, -єш, гл. Облупливать, облупить, обковыривать, обковырять. Занехаяні і обколупані негодою будинки-кам'яниці. К. (О. 1861. II. 233). Словник української мови Грінченка