1. Орфоепічний словник української мови

обкльований

обкльо́ваний

[обкл’ованией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкльований — обкльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обклювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкльований — ОБКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обклюва́ти. Соняхи вже обкльовані горобцями. Словник української мови у 20 томах