1. Словник української мови у 20 томах

обкльований

ОБКЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обклюва́ти.

Соняхи вже обкльовані горобцями.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкльований — обкльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкльований — [обкл’ованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обкльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обклювати. Великий тлумачний словник сучасної мови