обкльований

обкльо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обклювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкльований — обкльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкльований — [обкл’ованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обкльований — ОБКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обклюва́ти. Соняхи вже обкльовані горобцями. Словник української мови у 20 томах