обкльований
обкльо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обклювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкльований — обкльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обкльований — [обкл’ованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обкльований — ОБКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обклюва́ти. Соняхи вже обкльовані горобцями. Словник української мови у 20 томах