облізти
облі́зти
[оубл’ізтие]
-зу, -зеиш; нак. оубл'із', оубл'із'теи
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облізти — облі́зти 1 дієслово доконаного виду позбутися волосся, шерсті, пір'я, верхнього шару фарби тощо облі́зти 2 дієслово доконаного виду обповзти Орфографічний словник української мови
- облізти — I див. облазити I. II див. облазити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облізти — ОБЛІ́ЗТИ¹ див. обла́зити¹ ОБЛІЗТИ див. облазити. Словник української мови в 11 томах
- облізти — ОБЛІ́ЗТИ¹ див. обла́зити¹. ОБЛІ́ЗТИ² див. обла́зити². Словник української мови у 20 томах
- облізти — Зу, -зеш, док. 1. Обійтися без чогось. — Ой, який у тебе гарний светрик! Дай поносити! — Облізеш, я не люблю давати комусь свої речі. 2. Дуже позаздрити чомусь. Він облізе, коли побачить твою нову машину! Словник сучасного українського сленгу
- облізти — ВИПАДА́ТИ (про волосся, пір'я, шерсть, зуби — внаслідок ослаблення, захворювання й т. ін. не триматися), ПА́ДАТИ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИЛІЗА́ТИ, ЛІ́ЗТИ (про волосся, шерсть); ОБЛА́ЗИТИ, ОБЛІЗА́ТИ рідше (по всій поверхні — про волосся, шерсть, пір'я). — Док. Словник синонімів української мови
- облізти — Облізти см. облазити. Словник української мови Грінченка