1. Словник сучасного українського сленгу

облізти

Зу, -зеш, док.

1. Обійтися без чогось. — Ой, який у тебе гарний светрик! Дай поносити! — Облізеш, я не люблю давати комусь свої речі.

2. Дуже позаздрити чомусь. Він облізе, коли побачить твою нову машину!

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облізти — облі́зти 1 дієслово доконаного виду позбутися волосся, шерсті, пір'я, верхнього шару фарби тощо облі́зти 2 дієслово доконаного виду обповзти Орфографічний словник української мови
  2. облізти — [оубл’ізтие] -зу, -зеиш; нак. оубл'із', оубл'із'теи Орфоепічний словник української мови
  3. облізти — I див. облазити I. II див. облазити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облізти — ОБЛІ́ЗТИ¹ див. обла́зити¹ ОБЛІЗТИ див. облазити. Словник української мови в 11 томах
  5. облізти — ОБЛІ́ЗТИ¹ див. обла́зити¹. ОБЛІ́ЗТИ² див. обла́зити². Словник української мови у 20 томах
  6. облізти — ВИПАДА́ТИ (про волосся, пір'я, шерсть, зуби — внаслідок ослаблення, захворювання й т. ін. не триматися), ПА́ДАТИ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИЛІЗА́ТИ, ЛІ́ЗТИ (про волосся, шерсть); ОБЛА́ЗИТИ, ОБЛІЗА́ТИ рідше (по всій поверхні — про волосся, шерсть, пір'я). — Док. Словник синонімів української мови
  7. облізти — Облізти см. облазити. Словник української мови Грінченка