обсікати
обсіка́ти
[обс'ікатие]
-айу, -айеиш
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обсікати — обсіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обсікати — див. рубати Словник синонімів Вусика
- обсікати — -аю, -аєш, недок., обсікти, -ічу, -ічеш; мин. ч. обсік, обсікла, обсікло; док., перех. 1》 Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним. 2》 діал. Обполювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсікати — ОБСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСІ́КТИ, ічу́, іче́ш; мин. ч. обсі́к, обсі́кла́, обсі́кло́; док., що. 1. Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним. Жінки сидять коло буряків – бадилля обсікають (А. Головко). 2. діал. Обсапувати. Обсікають бульбу (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- обсікати — ОБСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСІ́КТИ, ічу́, іче́ш; мин. ч. обсі́к, обсі́кла́, обсі́кло́; док., перех. 1. Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним. Жінки сидять коло буряків — бадилля обсікають (Головко, І, 1957, 305). 2. діал. Обполювати. Обсікають бульбу (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах