1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обсікати

обсіка́ти

-аю, -аєш, недок., обсікти, -ічу, -ічеш; мин. ч. обсік, обсікла, обсікло; док., перех.

1》 Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним.

2》 діал. Обполювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсікати — обсіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсікати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  3. обсікати — [обс'ікатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. обсікати — ОБСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСІ́КТИ, ічу́, іче́ш; мин. ч. обсі́к, обсі́кла́, обсі́кло́; док., що. 1. Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним. Жінки сидять коло буряків – бадилля обсікають (А. Головко). 2. діал. Обсапувати. Обсікають бульбу (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. обсікати — ОБСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСІ́КТИ, ічу́, іче́ш; мин. ч. обсі́к, обсі́кла́, обсі́кло́; док., перех. 1. Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним. Жінки сидять коло буряків — бадилля обсікають (Головко, І, 1957, 305). 2. діал. Обполювати. Обсікають бульбу (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах