1. Орфоепічний словник української мови

обідніти

обідні́ти

[об'ід(')н’ітие]

-н'ійу, -н'ійеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обідніти — обідні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обідніти — -ію, -ієш, док. Стати бідним; збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обідніти — ОБІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати бідним; збідніти. [Терпилиха:] Він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (І. Котляревський); – Ну-ну, – похитав головою дід, – не обіднієш від того, що дитина шматок хліба з'їсть (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. обідніти — ОБІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати бідним; збідніти. [Терпилиха:] Він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (Котл., II, 1953, 18); — Ну-ну, — похитав головою дід, — не обіднієш від того, що дитина шматок хліба з’їсть (Головко, І, 1957, 89). Словник української мови в 11 томах
  5. обідніти — Обідні́ти, -ні́ю, -єш гл. Обѣднѣть. Обіднів один чоловік. ЗОЮР. І. 46. Словник української мови Грінченка