1. Орфоепічний словник української мови

обійтися

обійти́ся

[об'ійтис'а]

-йдус'а, оуб'ійдеис':а, оуб'ійдеиц':а, оуб'ійдуц':а; мин. -йшоўс'а, -йшлас'а; нак. -йдис'а, -йд'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обійтися — обійти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обійтися — див. обходитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обійтися — ОБІЙТИ́СЯ див. обхо́дитися. Словник української мови у 20 томах
  4. обійтися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  5. обійтися — ОБІЙТИ́СЯ див. обхо́дитися. Словник української мови в 11 томах
  6. обійтися — Обіходитися, -джуся, -дишся сов. в. обійтися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Обходиться, обойтись, довольствоваться. Як є гроші — розійдуться, а як нема — обійдеться. Н. Вол. у. Обійдеться Великдень без гречаної паски. Ном. № 5201. 2) — з ким. Словник української мови Грінченка