обілити

обіли́ти

[об'ілитие]

-л'у, оуб'ілиеш; нак.и, -л'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обілити — обіли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обілити — див. обіляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обілити — ОБІЛИ́ТИ див. обіля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обілити — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. обілити — ОБІЛИ́ТИ див. обіля́ти. Словник української мови в 11 томах