обілити
обіли́ти
[об'ілитие]
-л'у, оуб'ілиеш; нак. -ли, -л'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обілити — обіли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обілити — див. обіляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обілити — ОБІЛИ́ТИ див. обіля́ти. Словник української мови у 20 томах
- обілити — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- обілити — ОБІЛИ́ТИ див. обіля́ти. Словник української мови в 11 томах