1. Орфоепічний словник української мови

оволодіння

оволоді́ння

[оволоуд’ін':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оволодіння — оволоді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оволодіння — -я, с. Дія за знач. оволодіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оволодіння — ОВОЛОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. оволоді́ти. Ждучи в невеличкому палісаднику виклику до командуючого, він думав, що, напевне, полк його чекають важкі битви за оволодіння Дніпром (Ю. Бедзик); Василь протанцював уже три вулички. Словник української мови у 20 томах
  4. оволодіння — ОВОЛОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. оволоді́ти. Ждучи в невеличкому палісаднику виклику до командуючого, він думав, що, напевне, полк його чекають важкі битви за оволодіння Дніпром (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 108); Василь протанцював уже три вулички. Словник української мови в 11 томах