1. Орфоепічний словник української мови

огидність

оги́дність

[огид(')н'іс'т']

-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огидність — оги́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. огидність — -ності, ж. Абстр. ім. до огидний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огидність — ОГИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. оги́дний. Зусилля митців спрямовані на викриття звірячого обличчя фашизму, на показ усієї його огидності, потворності (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. огидність — ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. огидність — Оги́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. огидність — ОГИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до оги́дний 1. Мені хотілось створити образ Івана [з П’єси "Останні" М. Горького] таким, щоб глядач його ненавидів, щоб він збуджував у глядача почуття огидності і бридкості (З глибин душі, 1959, 60). Словник української мови в 11 томах
  7. огидність — Огидність, -ности ж. Мерзость, гнусность. Словник української мови Грінченка