озватися
озва́тися
[озватиес'а]
, оузвус'а, -вес':а, -вец':а, -веимос'а, -веитес'а, оузвуц':а; нак. -вис'а, оузв'іц':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озватися — озва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- озватися — див. сказати Словник синонімів Вусика
- озватися — див. озиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озватися — ОЗВА́ТИСЯ див. озива́тися. Словник української мови у 20 томах
- озватися — (і) сло́вом не обзива́тися (не озива́тися) / не обізва́тися (не озва́тися) до кого і без додатка. Не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. За цілий день або вечір ні до кого й словом не обзивався (Панас Мирний); — Чого се ти усе думаєш? .. Фразеологічний словник української мови
- озватися — ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ рідше. — Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш.. Словник синонімів української мови
- озватися — Озва́тися, див. озива́тися Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- озватися — ОЗВА́ТИСЯ див. озива́тися. Словник української мови в 11 томах
- озватися — Озива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл. 1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Котл. Н. П. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Словник української мови Грінченка