1. Орфоепічний словник української мови

окреслений

окре́слений

[окреслеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окреслений — окре́слений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. окреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окреслити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окреслений — ОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окре́слити. Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем замітку (Л. Смілянський); Утік він з монастиря з цілком окресленою метою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. окреслений — ВИРА́ЗНИЙ (різко, чітко означений, який впадає у вічі), ЯСКРА́ВИЙ, ОКРЕ́СЛЕНИЙ рідше. Бичковський зареготався. Рівні білі зуби його блиснули з-під червоних виразних уст (І. Словник синонімів української мови
  5. окреслений — ОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окре́слити. Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем замітку (Сміл., Зустрічі, 1936, 68); Гори розсунулися, відкриваючи широкий, стрімкими скелями окреслений прохід (Собко, Кавказ, 1946, 85)... Словник української мови в 11 томах