1. Орфоепічний словник української мови

оплутаний

оплу́таний

[оуплутанией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплутаний — оплу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оплутати. || оплутано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оплутаний — ОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оплу́тати. Як перейти два мури, оплутані електричним дротом, – цього Сахно не знала (Ю. Смолич); // оплу́тано, безос. пред. На скелях скрізь були поставлені статуї, вазони столітників, кіоски. Все те було оплутано густим крученим зіллям (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. оплутаний — ОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплу́тати. Як перейти два мури, оплутані електричним дротом, — цього Сахно не знала (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 62); // оплу́тано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах