оплутаний
ОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплу́тати.
Як перейти два мури, оплутані електричним дротом, — цього Сахно не знала (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 62);
// оплу́тано, безос. присудк. сл.
На скелях скрізь були поставлені статуї, вазони столітників, кіоски. Все те було оплутано густим крученим зіллям (Н.-Лев., І, 1956, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оплутаний — оплу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оплутаний — [оуплутанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- оплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оплутати. || оплутано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оплутаний — ОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оплу́тати. Як перейти два мури, оплутані електричним дротом, – цього Сахно не знала (Ю. Смолич); // оплу́тано, безос. пред. На скелях скрізь були поставлені статуї, вазони столітників, кіоски. Все те було оплутано густим крученим зіллям (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах