1. Орфоепічний словник української мови

освятитися

освяти́тися

[осв'атитиес'а]

-в'ачус'а, -в'атиес':а, -в'атиец':а, -в'ат'ац':а; нак. -в'атис'а, -в'атіц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освятитися — освяти́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. освятитися — див. освячуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освятитися — ОСВЯТИ́ТИСЯ див. освя́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. освятитися — вода́ не освя́ти́ться (відсвя́ти́ться, посвя́ти́ться) без кого, перев. ірон. Щось не обійдеться без кого-небудь. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Фразеологічний словник української мови
  5. освятитися — ОСВЯТИ́ТИСЯ див. освя́чуватися. Словник української мови в 11 томах
  6. освятитися — Освяча́ти, -ча́ю, -єш и освя́чувати, -чую, -єш сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Єв. Мт. XXIII. 19. Освяти їх правдою твоєю. Єв. І. ХП. 17. А тим часом гайдамаки ножі освятили. Шевч. Словник української мови Грінченка