палеоліт

палеолі́т

[палеиоул’іт]

-ту, м. (ў) -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палеоліт — палеолі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. палеоліт — -у, ч., спец. Давній кам'яний вік; перший, найраніший період кам'яної доби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палеоліт — Старокам'яна доба Словник чужослів Павло Штепа
  4. палеоліт — ПАЛЕОЛІ́Т, у, ч., спец. Давній кам'яний вік; перший, найраніший період кам'яної доби. Найдавніший період історії людства, що тривав кілька сот тисячоліть, має назву стародавнього кам'яного віку, або палеоліту (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. палеоліт — палеолі́т (від палео... і ...літ) давній кам’яний вік; найдавніший період людського суспільства. Характеризується поширенням примітивних знарядь праці з дерева, каменю і кістки, пануванням мисливства та збиральництва. За П. сформувався первіснообщинний лад. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. палеоліт — Давня кам'яна епоха, найдавніший етап кам'яної доби (епоха колотого каменю), який передував неолітові; перший науково підтверджений етап розвитку людської культури; охоплює період праісторії від часу, коли людина почала виготовляти знаряддя (бл. Універсальний словник-енциклопедія
  7. палеоліт — Палеолі́т, -ту; -лі́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. палеоліт — ПАЛЕОЛІ́Т, у, ч., спец. Давній кам’яний вік; перший, найраніший період кам’яної доби. Найдавніший період історії людства, що тривав кілька сот тисячоліть, має назву стародавнього кам’яного віку, або палеоліту (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 9). Словник української мови в 11 томах