паніти

Значення в інших словниках

1. паніти — пані́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. паніти — -ію, -ієш, недок., розм. 1》 Те саме, що панитися. 2》 Те саме, що байдикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паніти — ПАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. 1. Те саме, що пани́тися. – Станьмо ж, Ясю, передніше панами, а потім вже будемо паніти. Поперед неводу не ловім риби! (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що байдикува́ти. Словник української мови у 20 томах
4. паніти — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
5. паніти — ПАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. 1. Те саме, що пани́тися. — Станьмо ж, Ясю, передніше панами, а потім вже будемо паніти. Поперед неводу не ловім риби! (Н.-Лев., І, 1956, 160). 2. Те саме, що байдикува́ти. Словник української мови в 11 томах
6. паніти — Пані́ти, -ні́ю, -єш гл. Дѣлаться бариномъ. Св. Л. 61. Він не паніє. Мир. ХРВ. 350. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти. Левиц. І. 216. Словник української мови Грінченка