паніка
па́ніка
[пан'іка]
-кие, д. і м. -н'іц'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паніка — па́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- паніка — Переполох, сполох, замішання, заметушня, р. поплох, полох. Словник синонімів Караванського
- паніка — див. метушня Словник синонімів Вусика
- паніка — -и, ж. Раптове замішання, розгубленість або прояв страху за справжньої чи уявної небезпеки (звичайно як масове явище). Піддаватися паніці. Сіяти паніку. Біржова паніка — біржова криза, що характеризується різким падінням курсу цінних паперів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паніка — Переляк, поляк, переполох, перепуд, жах, пожах, див. боязнь, опаска Словник чужослів Павло Штепа
- паніка — ПА́НІКА, и, ж. Раптове зніяковіння, розгубленість або прояв страху при справжній чи уявній небезпеці (звичайно як масове явище). – Еге ж, страх – неприємна річ, що й казати. Дуже! Це мовби хвороба – тяжка і небезпечна, бо заразлива. Аякже!... Словник української мови у 20 томах
- паніка — У знач., вигуку; невідм.; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 50. Словник жарґонної лексики української мови
- паніка — сі́яти (наво́дити) / посі́яти (навести́) па́ніку. Мимоволі чи свідомо створювати стан тривоги, розгубленості; виклика́ти жах в оточуючих. Фразеологічний словник української мови
- паніка — ПЕРЕПОЛО́Х (переляк, який охопив багатьох людей, і спричинена ним поведінка), СПО́ЛОХ, РО́ЗРУХ, ПА́НІКА (сильний переляк, іноді безпідставний). Звістка про напади опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (В. Словник синонімів української мови
- паніка — Па́ніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паніка — ПА́НІКА, и, ж. Раптове замішання, розгубленість або прояв страху при справжній чи уявній небезпеці (звичайно як масове явище). — Еге ж, страх — неприємна річ, що й казати. Дуже! Це мовби хвороба — тяжка і небезпечна, бо заразлива. Аякже!... Словник української мови в 11 томах