панівний

Значення в інших словниках

1. панівний — панівний, а не пануючий У нашій класичній літературі лише зрідка можна натрапити на слово пануючий. Зате в сучасному мовленні, надто усному, воно явно переважає над природним і милозвучним панівний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. панівний — панівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
3. панівний — Владущий, кн. урядуючий, ок. володарський, урядущий, д. пануючий; (погляд) найпоширеніший, який домінує, сов. домінуючий, переважаючий. Словник синонімів Караванського
4. панівний — -а, -е. 1》 Який має владу, знаходиться при владі. 2》 Найбільш поширений, переважний. 3》 Який підноситься над чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. панівний — ПАНІВНИ́Й, а́, е, ПАНУ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який має владу, перебуває при владі. Загалом в літературі немає чіткої дефініції шляхетського наїзду. Словник української мови у 20 томах
6. панівний — ВИСО́КИЙ (який має велику відстань знизу догори), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПІДХМА́РНИЙ підсил. перев. поет.; ВИСО́ТНИЙ (перев. про споруду); ГІНКИ́Й, ПРОГО́НИСТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
7. панівний — ПАНІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який має владу, знаходиться при владі. Панівним класом у Київській Русі були феодали: князі і бояри (Іст. укр. літ., І, 1954, 26). 2. Найбільш поширений, переважаючий. Словник української мови в 11 томах