1. Словник синонімів української мови

панівний

ВИСО́КИЙ (який має велику відстань знизу догори), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПІДХМА́РНИЙ підсил. перев. поет.; ВИСО́ТНИЙ (перев. про споруду); ГІНКИ́Й, ПРОГО́НИСТИЙ підсил. розм. (витягнутий угору й тонкий); КРУТИ́Й (про хвилю, морський прибій); ПАНІВНИ́Й (який піднімається над чимось, перев. над певною місцевістю). Ми опинились під темним склепінням високих дубів (П. Панч); Дорога його лежала повз елеватор, повзцю височезну споруду з бетону (О. Гончар); На самому вершечку цієї гори над кручею поляки поставили превисокий дерев'яний хрест на пам'ятку про повстання 1863 року (І. Нечуй-Левицький); Чи довго вона йшла, чи недовго, коли дивиться — стоять два превисоченні дуби, а поміж дубами сидить стара жінка (Марко Вовчок); У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (О. Гончар); Проти станції зводився в небо висотний будинок (В. Собко); Край дороги, впираючись у небо, шумлять гінкі тополі (І. Цюпа); Грає море, Хвилю підіймаючи круту (А. Малишко); Висота.. була панівною в цій місцевості (Я. Качура).

ПАНІВНИ́Й (який має владу), ПАНУ́ЮЧИЙ, ВЛАДУ́ЩИЙ заст.; ПРА́ВЛЯЧИЙ (який керує державою). Велич Толстого полягає.. в його нещадній критиці того панівного класу, до якого він сам належав за походженням і вихованням (М. Рильський); Пануючі верстви суспільства; "Золота вольність" — вольність владущої верхівки (М. Рильський); Правлячі кола.

ПАНІВНИ́Й (найпоширеніший), ДОМІНУ́ЮЧИЙ. Панівний напрям; Домінуюча тенденція.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панівний — панівний, а не пануючий У нашій класичній літературі лише зрідка можна натрапити на слово пануючий. Зате в сучасному мовленні, надто усному, воно явно переважає над природним і милозвучним панівний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. панівний — панівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. панівний — Владущий, кн. урядуючий, ок. володарський, урядущий, д. пануючий; (погляд) найпоширеніший, який домінує, сов. домінуючий, переважаючий. Словник синонімів Караванського
  4. панівний — [пан'іўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. панівний — -а, -е. 1》 Який має владу, знаходиться при владі. 2》 Найбільш поширений, переважний. 3》 Який підноситься над чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. панівний — ПАНІВНИ́Й, а́, е, ПАНУ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який має владу, перебуває при владі. Загалом в літературі немає чіткої дефініції шляхетського наїзду. Словник української мови у 20 томах
  7. панівний — ПАНІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який має владу, знаходиться при владі. Панівним класом у Київській Русі були феодали: князі і бояри (Іст. укр. літ., І, 1954, 26). 2. Найбільш поширений, переважаючий. Словник української мови в 11 томах