папуга

Значення в інших словниках

1. папуга — папу́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. папуга — -и, ч. і ж. 1》 Лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір'ям, здатний наслідувати людську мову. 2》 перен., розм. Той, хто не має власної думки й повторює чужі слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. папуга — ПАПУ́ГА, и, ч. і ж. 1. Лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір'ям, здатний наслідувати людську мову. [Гетера:] Ох, вчора згинула моя папуга! (Леся Українка); За золотими гратами млів папуга, зелено-червоний, ошатний (О. Словник української мови у 20 томах
4. папуга — И, ч. і ж. 1. Вульгарно, без смаку одягнена або нафарбована людина. Типова папуга — смаку немає зовсім. 2. Хвалько; людина, яка прагне будь-яким чином привернути до себе увагу. Цей папуга любить зарисуватись. Словник сучасного українського сленгу
5. папуга — Папу́га, -ги, -зі; -пу́ги, -пу́г (ч. і ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. папуга — ПАПУ́ГА, и, ч. і ж. 1. Лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір’ям, здатний наслідувати людську мову. [Гетера:] Ох, вчора згинула моя папуга! (Л. Укр., II, 1951, 511); За золотими гратами млів папуга, зелено-червоний, ошатний (Ільч. Словник української мови в 11 томах
7. папуга — Папуга, -ги ж. Попугай. Словник української мови Грінченка