1. Словник української мови в 11 томах

папуга

ПАПУ́ГА, и, ч. і ж.

1. Лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір’ям, здатний наслідувати людську мову.

[Гетера:] Ох, вчора згинула моя папуга! (Л. Укр., II, 1951, 511);

За золотими гратами млів папуга, зелено-червоний, ошатний (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 567);

Весело щось вигукував у високій круглій клітці сірий з малиновими грудьми папуга (Тулуб, В степу.., 1964, 133);

*У порівн. Верещав тенор продавця масла, і, немов дражнячись з ним, як та папуга, своє товк рознощик цукерків [цукерок] (Коцюб., II, 1955, 124).

2. перен., розм. Той, хто не має власної думки й повторює чужі слова.

— Громадяни! Ось перед вами [Карташов] вчений папуга..! — вигукнув раптом Мічурін (Довж., І, 1958, 461).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. папуга — папу́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. папуга — [папуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
  3. папуга — -и, ч. і ж. 1》 Лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір'ям, здатний наслідувати людську мову. 2》 перен., розм. Той, хто не має власної думки й повторює чужі слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. папуга — ПАПУ́ГА, и, ч. і ж. 1. Лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір'ям, здатний наслідувати людську мову. [Гетера:] Ох, вчора згинула моя папуга! (Леся Українка); За золотими гратами млів папуга, зелено-червоний, ошатний (О. Словник української мови у 20 томах
  5. папуга — И, ч. і ж. 1. Вульгарно, без смаку одягнена або нафарбована людина. Типова папуга — смаку немає зовсім. 2. Хвалько; людина, яка прагне будь-яким чином привернути до себе увагу. Цей папуга любить зарисуватись. Словник сучасного українського сленгу
  6. папуга — Папу́га, -ги, -зі; -пу́ги, -пу́г (ч. і ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. папуга — Папуга, -ги ж. Попугай. Словник української мови Грінченка