1. Орфоепічний словник української мови

парник

парни́к

[парник]

-ниека, м. (ў) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парник — парни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парник — -а, ч. Засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парник — Тепличка Словник чужослів Павло Штепа
  4. парник — ПАРНИ́К, а́, ч. Засклена або накрита плівкою споруда для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів. Підіймалася в парниках розсада... (О. Словник української мови у 20 томах
  5. парник — ТЕПЛИ́ЦЯ (тепле, часто опалюване засклене приміщення для вирощування ранніх або південних рослин та розсади), ОРАНЖЕРЕ́Я, ПАРНИ́К (грядки під заскленими рамами). Словник синонімів української мови
  6. парник — Парни́к, -ка́, в -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. парник — ПАРНИ́К, а́, ч. Засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів. Підіймалася в парниках розсада… (Гончар, І, 1954, 291). Словник української мови в 11 томах