1. Орфоепічний словник української мови

пацієнт

паціє́нт

[пац'ійент]

-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пацієнт — паціє́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пацієнт — -а, ч. Хворий, що звертається до лікаря або перебуває під його наглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пацієнт — Хворак, (вона) хворачка, (воно) хвораченя Словник чужослів Павло Штепа
  4. пацієнт — ПАЦІЄ́НТ, а, ч. Хворий, що звертається до лікаря. Тут [у берлінській лікарні] і пацієнти єсть надзвичайні, наприклад, дівчинка 10 літ приїхала з Африки (Леся Українка); Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря... Словник української мови у 20 томах
  5. пацієнт — паціє́нт [від лат. patiens (patientis) – терплячий] хворий, який лікується у лікаря. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пацієнт — ХВО́РИЙ ім. (людина, яка хворіє), НЕДУ́ЖИЙ, СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст.; ПАЦІЄ́НТ (людина, що звертається до лікаря); ЛАЗАРЕ́ТНИЙ розм., заст. (той, хто лежить у лазареті). Словник синонімів української мови
  7. пацієнт — Паціє́нт, -та; -є́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пацієнт — ПАЦІЄ́НТ, а, ч. Хворий, що звертається до лікаря. Тут [у берлінській лікарні] і пацієнти єсть надзвичайні, наприклад, дівчинка 10 літ приїхала з Африки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах