пацієнт
ПАЦІЄ́НТ, а, ч. Хворий, що звертається до лікаря.
Тут [у берлінській лікарні] і пацієнти єсть надзвичайні, наприклад, дівчинка 10 літ приїхала з Африки (Л. Укр., V, 1956, 254);
Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Дмит., Наречена, 1959, 15);
Чимало говорять пацієнти про чуйність, майстерність спеціалістів лікарні (Веч. Київ, 15.І 1963, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пацієнт — паціє́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пацієнт — [пац'ійент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- пацієнт — -а, ч. Хворий, що звертається до лікаря або перебуває під його наглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пацієнт — Хворак, (вона) хворачка, (воно) хвораченя Словник чужослів Павло Штепа
- пацієнт — ПАЦІЄ́НТ, а, ч. Хворий, що звертається до лікаря. Тут [у берлінській лікарні] і пацієнти єсть надзвичайні, наприклад, дівчинка 10 літ приїхала з Африки (Леся Українка); Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря... Словник української мови у 20 томах
- пацієнт — паціє́нт [від лат. patiens (patientis) – терплячий] хворий, який лікується у лікаря. Словник іншомовних слів Мельничука
- пацієнт — ХВО́РИЙ ім. (людина, яка хворіє), НЕДУ́ЖИЙ, СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст.; ПАЦІЄ́НТ (людина, що звертається до лікаря); ЛАЗАРЕ́ТНИЙ розм., заст. (той, хто лежить у лазареті). Словник синонімів української мови
- пацієнт — Паціє́нт, -та; -є́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)