1. Орфоепічний словник української мови

перебіжчик

перебі́жчик

[пеиреиб’іжчиек]

-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебіжчик — перебі́жчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перебіжчик — див. зрадник Словник синонімів Вусика
  3. перебіжчик — -а, ч. Військовослужбовець, що перейшов у розташування ворога і здався йому. || перен. Той, хто відмовляється від попередніх переконань, поглядів і т. ін., переходить з одного ідейного, політичного і т. ін. табору в інший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перебіжчик — Перекидько, перекінчик, перевертень, хрунь, див. ренегат, реалітетник, капітулянт, опортуніст Словник чужослів Павло Штепа
  5. перебіжчик — ПЕРЕБІ́ЖЧИК, а, ч. Військовослужбовець, що перейшов у розташування ворога і здався йому. Перебіжчик дуже зацікавив командира дивізії, і він одразу ж виїхав на місце, щоб особисто поговорити з ним (С. Словник української мови у 20 томах
  6. перебіжчик — ВІДСТУ́ПНИК (той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів, політичних переконань тощо), РЕНЕГА́Т, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, ЗРА́ДНИК, НЕДО́ВІРОК, ПЕРЕБІ́ЖЧИК, ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЧИК розм. Іван Франко своїм гострим словом карає, б'є всіх тих,.. Словник синонімів української мови
  7. перебіжчик — ПЕРЕБІ́ЖЧИК, а, ч. Військовослужбовець, що перейшов у розташування ворога і здався йому. Перебіжчик дуже зацікавив командира дивізії, і він одразу ж виїхав на місце, щоб особисто поговорити з ним (Голов., Тополя.. Словник української мови в 11 томах