перебіжчик

ВІДСТУ́ПНИК (той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів, політичних переконань тощо), РЕНЕГА́Т, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, ЗРА́ДНИК, НЕДО́ВІРОК, ПЕРЕБІ́ЖЧИК, ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЧИК розм. Іван Франко своїм гострим словом карає, б'є всіх тих,.. яким тільки й є одне ім'я ганебне: боягуз, відступник, зрадник (П. Тичина); — Ви знаєте, ренегати й перекинчики завжди бувають лютішими за звичайних ворогів (В. Собко); — Вмру, а таки помщуся над ним (Є. Вишневецьким)! Згублю з світу отого катюгу, перевертня, одступника, — гомонів Кривоніс (І. Нечуй-Левицький); З тим Дум'яком, недовірком і анархістом, я ледве чи договорюся до чого (І. Франко); Перебіжчики від більшості до меншості; (Наталя:) Намалюй нещадними сатиричними фарбами пики одщепенців суспільства (І. Микитенко).

ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою). Зрадник зогниє в чужій землі, зотліє в забутті, бо він був ворогом свого народу, чужинцем у своїй нації (Ю. Мельничук); А круг його стоять усе тії окаяннії зрадці у блакитних стьожках да в голубих жупанах і вже не боячись голосно розмовляють (П. Куліш); Щоб не сталося, однак перемагає Вірність воїна, А не зрадливця крутні (М. Нагнибіда); Потайний зрадця Вуяхевич розсипав гіркі слова в козацькії душі (П. Куліш); Запроданцям не йме Шевченко віри, Йому чужий їх зрадницький сонет (Д. Павличко); Ви чуєте, іуди, Ви всі, що Каїна горить на вас печать? Отчизни іншої нема в нас і не буде, Ми кров'ю матері не вмієм торгувать! (М. Рильський). — Пор. 1. відсту́пник, 1. перебі́жчик.

ПЕРЕБІ́ЖЧИК (той, хто перейшов на бік ворога), ПЕРЕКИ́НЧИК розм., ПЕРЕКИ́ДЬКО розм., ПЕРЕКИ́НЕЦЬ розм. Перебіжчик дуже зацікавив командира дивізії (С. Голованівський); Від турецьких перекинчиків знали пани, що голодують і турки (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебіжчик — перебі́жчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перебіжчик — див. зрадник Словник синонімів Вусика
  3. перебіжчик — [пеиреиб’іжчиек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. перебіжчик — -а, ч. Військовослужбовець, що перейшов у розташування ворога і здався йому. || перен. Той, хто відмовляється від попередніх переконань, поглядів і т. ін., переходить з одного ідейного, політичного і т. ін. табору в інший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перебіжчик — Перекидько, перекінчик, перевертень, хрунь, див. ренегат, реалітетник, капітулянт, опортуніст Словник чужослів Павло Штепа
  6. перебіжчик — ПЕРЕБІ́ЖЧИК, а, ч. Військовослужбовець, що перейшов у розташування ворога і здався йому. Перебіжчик дуже зацікавив командира дивізії, і він одразу ж виїхав на місце, щоб особисто поговорити з ним (С. Словник української мови у 20 томах
  7. перебіжчик — ПЕРЕБІ́ЖЧИК, а, ч. Військовослужбовець, що перейшов у розташування ворога і здався йому. Перебіжчик дуже зацікавив командира дивізії, і він одразу ж виїхав на місце, щоб особисто поговорити з ним (Голов., Тополя.. Словник української мови в 11 томах