1. Орфоепічний словник української мови

перевіз

переві́з

[пеиреив’із]

-возу, м. (на) -воз'і, мн. -возие, -воз'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевіз — переві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перевіз — Переві́з. Перевезення. їдьте лишень через Гамбурґ! Кораблі нашого товариства суть найлучші, і перевіз тріває лиш 6 день (Б., 1904, рекл.) // пол. przewóz — перевезення, провезення. Українська літературна мова на Буковині
  3. перевіз — -возу, ч. 1》 Те саме, що перевезення. 2》 Місце, де переправляються через водну перепону (часто відповідно обладнане). || Рухома споруда для переправи через водну перепону; пором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перевіз — ПЕРЕВІ́З, во́зу, ч. 1. Те саме, що переве́зення. Я заплатив за перевіз до Александрії (І. Франко); Пороми давали [Кабашним] нечувані зиски, по три шкури можна було дерти з чумаків за перевіз... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. перевіз — ПЕРЕПРА́ВА (місце, зручне або пристосоване для того, щоб переправлятися через водну перепону); ПЕРЕВІ́З (обладнане для перевезень). До переправи ішла велика колгоспна череда. Словник синонімів української мови
  6. перевіз — Переві́з, -во́зу; -во́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перевіз — ПЕРЕВІ́З, во́зу, ч. 1. Те саме, що переве́зення. Я заплатив за перевіз до Александрії (Фр., IV, 1950, 162); Пороми давали [Кабашним] нечувані зиски, по три шкури можна було дерти з чумаків за перевіз… (Гончар, Таврія, 1952, 36). Словник української мови в 11 томах
  8. перевіз — Перевіз, -возу м. 1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу. Ном. № 10574. 2) Переправа. КС. 1883. IV. 737. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Чуб. V. 1039. — держати. Перевозить черезъ рѣку. Словник української мови Грінченка