1. Орфоепічний словник української мови

перекручення

перекру́чення

[пеиреикручеин':а]

-н':а, р. мн. -еин'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекручення — перекру́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перекручення — -я, с. 1》 Дія за знач. перекрутити, перекручувати і перекрутитися, перекручуватися. 2》 Неправильний погляд на що-небудь, який виник унаслідок помилкового, хибного сприйняття, пояснення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекручення — ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перекрути́ти, перекру́чувати і перекрути́тися, перекру́чуватися. – За перекручення мого наказу, за порушення закону ви підете на десять діб під арешт! (П. Словник української мови у 20 томах
  4. перекручення — ВИ́КРИВЛЕННЯ (неправильне пояснення, міркування), ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, СПОТВО́РЕННЯ, КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ рідше. Поговорімо трохи про помилки, а то й про викривлення оригіналу (М. Рильський); Її обурило перекручення з боку критика (О. Словник синонімів української мови
  5. перекручення — Перекру́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перекручення — ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перекрути́ти, перекру́чувати і перекрути́тися, перекру́чуватися. — За перекручення мого наказу, за порушення закону ви підете на десять діб під арешт! (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах