перекручення
перекру́чення
-я, с.
1》 Дія за знач. перекрутити, перекручувати і перекрутитися, перекручуватися.
2》 Неправильний погляд на що-небудь, який виник унаслідок помилкового, хибного сприйняття, пояснення чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перекручення — перекру́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- перекручення — [пеиреикручеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- перекручення — ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перекрути́ти, перекру́чувати і перекрути́тися, перекру́чуватися. – За перекручення мого наказу, за порушення закону ви підете на десять діб під арешт! (П. Словник української мови у 20 томах
- перекручення — ВИ́КРИВЛЕННЯ (неправильне пояснення, міркування), ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, СПОТВО́РЕННЯ, КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ рідше. Поговорімо трохи про помилки, а то й про викривлення оригіналу (М. Рильський); Її обурило перекручення з боку критика (О. Словник синонімів української мови
- перекручення — Перекру́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перекручення — ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перекрути́ти, перекру́чувати і перекрути́тися, перекру́чуватися. — За перекручення мого наказу, за порушення закону ви підете на десять діб під арешт! (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах