1. Орфоепічний словник української мови

погудіти

погуді́ти

[погуд’ітие]

-ду, -деш, -деимо, -деите; мин. -д'іў, -д'іла; нак. -ди, -д'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погудіти — погуді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погудіти — і погусти, -гуду, -гудеш, док. Гудіти, густи якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погудіти — ПОГУДІ́ТИ і ПОГУСТИ́, гуду́, гуде́ш, док. Певний час видавати низький протяжний звук; гудіти, густи якийсь час. Хіба де довга оса пролетить, погуде, пов'ється над тим місцем і полетить геть (Панас Мирний); Козаки, так як тії бджоли од кропила... Словник української мови у 20 томах
  4. погудіти — ПОГУДІ́ТИ і ПОГУСТИ́, гуду́, гуде́ш, док. Гудіти, густи якийсь час. Хіба де довга оса пролетить, погуде, пов’ється над тим місцем і полетить геть (Мирний, IV, 1955, 83); Козаки, так як тії бджоли од кропила, погудуть та й осядуть (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах