1. Орфоепічний словник української мови

помститися

помсти́тися

[помститиес'а]

поумшчус'а, -стис':а, -стиц':а, -с'т'ац':а; нак. -стис'а, поумс'т'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помститися — помсти́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помститися — див. помщатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помститися — ПОМСТИ́ТИСЯ див. помща́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. помститися — МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док. Словник синонімів української мови
  5. помститися — Пімсти́тися = помсти́тися по[і]мсти́тися, по[і]мщу́ся, по[і]мсти́шся на кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. помститися — ПОМСТИ́ТИСЯ див. помща́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. помститися — Помсти́тися, -мщуся, -стишся гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Драг. 166. Бенедь над Лазором помстився. Н. Вол. у. Зневажала його і він за те помстився. Чуб. І. 45. Словник української мови Грінченка