1. Орфоепічний словник української мови

порубіжний

порубі́жний

[поруб’іжнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порубіжний — порубі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порубіжний — -а, -е. Прикордонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порубіжний — ПОРУБІ́ЖНИЙ, а, е. Прикордонний. Російський уряд створював в порубіжних з Україною містах спеціальні двори для приїжджих українських купців і торгових людей (з наук. літ.); На заході червенська земля доходила до польських рубежів або сягала... Словник української мови у 20 томах
  4. порубіжний — ПРИКОРДО́ННИЙ (розташований біля чи вздовж кордону), ПОРУБІ́ЖНИЙ, ПРИРУБІЖНИЙ рідше, ЛІМІТРО́ФНИЙ книжн., ПРИГРАНИ́ЧНИЙ розм., ГРАНИ́ЧНИЙ розм. рідше. Біля прикордонного пункту Вільховець з неослабною силою точився бій (Н. Словник синонімів української мови
  5. порубіжний — ПОРУБІ́ЖНИЙ, а, е. Прикордонний. Російський уряд створював в порубіжних з Україною містах спеціальні двори для приїжджих українських купців і торгових людей (Іст. Словник української мови в 11 томах