1. Орфоепічний словник української мови

похвальний

похва́льний

[похвал'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похвальний — похва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. похвальний — -а, -е. 1》 Який заслуговує похвали, гідний схвалення. 2》 Який містить похвалу, схвалення кого-, чого-небудь. Похвальна грамота. Похвальний тиждень церк. — п'ятий тиждень Великого посту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похвальний — Хвальний, схвальний, ухвальний, прихильний Словник чужослів Павло Штепа
  4. похвальний — ПОХВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який заслуговує похвали, гідний схвалення. Обов'язки чемності вимагали [від Наливайка] говорити компліменти господареві, що має такий похвальний смак у малярстві (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. похвальний — ПОХВА́ЛЬНИЙ (гідний схвалення), ХВАЛЬНИ́Й, ПОЗИТИ́ВНИЙ. Обов'язки чемності вимагали (від Наливайка) говорити компліменти господареві, що має такий похвальний смак у малярстві (І. Ле); Мав (Дорко) хвальну звичку не кидати незробленого (О. Словник синонімів української мови
  6. похвальний — ПОХВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який заслуговує похвали, гідний схвалення. Обов’язки чемності вимагали [від Наливайка] говорити компліменти господареві, що має такий похвальний смак у малярстві (Ле, Наливайко, 1957, 30). Словник української мови в 11 томах
  7. похвальний — Похвальний, -а, -е — тиждень. Пятая недѣля великаго поста. Ном. № 425. Словник української мови Грінченка