пояснення

поя́снення

[пойаснеин':а]

-н':а, р. мн.ин'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пояснення — поя́снення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пояснення — -я, с. 1》 Дія за знач. пояснити 1), 2). 2》 Писемний або усний виклад з метою виправдатися в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пояснення — ПОЯ́СНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. поясни́ти 1, 2. [Хлопець:] У неї все якось дуже просто і щиро виходить, до її подій зовсім не треба ніяких слів пояснення (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. пояснення — В логіці міркування, яке полягає у виведенні судження з ін., вже перевірених суджень. Універсальний словник-енциклопедія
  5. пояснення — Поя́снення, -ння; -нення, поя́снень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пояснення — ПОЯ́СНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. поясни́ти 1, 2. [Хлопець:] У неї все якось дуже просто і щиро виходить, до її подій зовсім не треба ніяких слів пояснення (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. пояснення — Пояснення, -ня с. Объясненіе. Словник української мови Грінченка