1. Орфоепічний словник української мови

праведниця

пра́ведниця

[правеидниец'а]

-ц'і, ор. -цеийу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. праведниця — пра́ведниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. праведниця — -і. Жін. до праведник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. праведниця — ПРА́ВЕДНИЦЯ, і, ж. Жін. до пра́ведник. Обіцяно, що праведники просвітяться у царстві божім, як сонце. А хіба ж вона не праведниця? Хіба встигла завинити в свої шістнадцять літ? (П. Словник української мови у 20 томах
  4. праведниця — Пра́ведниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. праведниця — ПРА́ВЕДНИЦЯ, і, ж. Жін. до пра́ведник. Словник української мови в 11 томах
  6. праведниця — Праведниця, -ці ж. Праведница. Словник української мови Грінченка