1. Орфоепічний словник української мови

правнучка

пра́внучка

[праўнучка]

-чкие, д. і м. -уц':і, р. мн. -чок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правнучка — пра́внучка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. правнучка — -и, ж. Дочка внука або внучки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правнучка — ПРА́ВНУЧКА, и, ж. Дочка внука або внучки. Лише правнучка Апостолова – Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. правнучка — Пра́внучка, -чки, -чці; -нучки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. правнучка — ПРА́ВНУЧКА, и, ж. Дочка внука або внучки. Лише правнучка Апостолова — Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов (Гончар, Таврія, 1952, 192). Словник української мови в 11 томах